Урок №2
Тема: Основні інформаційні процеси, їх характеристика та моделі. Інформаційні системи, їх види. Апаратне та програмне забезпечення інформаційної системи. Інтелектуальна власність та авторське право. Етика і право при створенні та використанні інформаційних ресурсів. Інформаційні технології в освіті.
Матеріал для вивчення:
Інформаційні технології засновані на реалізації інформаційних процесів
Розглянемо кожний із цих процесів:
Збирання даних. Найпоширенішим методом отримання відомостей про природу й суспільство є спостереження. Інформація, зібрана в результаті спостережень, має переважно описовий характер, тобто є якісною. Для здобуття кількісних даних застосовують вимірювання.
Пошук даних. Сьогодні найбільшим загальнодоступним сховищем різноманітних даних є всесвітня мережа Інтернет. У мережі Інтернет пошук відомостей здійснюється за допомогою автоматизованих пошукових систем.
Опрацювання даних. Зібрані з різних джерел дані опрацьовуються: вивчаються, порівнюються, оцінюються, піддаються логічному аналізу або перетворенню за певними правилами. Результатом цих дій є створення нових даних — винайдення розв’язку поставленої задачі, формулювання висновку.
Подання даних. Подання даних полягає в їх перетворенні у форму, найбільш зручну для усвідомлення та використання. Вибір форми подання даних залежить від їхнього призначення, можливого способу або мети застосування.
Зберігання даних. Для зберігання й передавання дані записують на носій. Носій даних — це матеріальний об’єкт, який застосовується для зберігання і (або) передавання даних.
Передавання даних. У будь-якому процесі передавання даних завжди можна виділити таких його учасників: того, хто надає відомості та є їхнім джерелом; того, хто приймає відомості та є їхнім споживачем (таких може бути декілька); канал зв’язку, за яким здійснюється передавання даних.
Використання даних. Використання даних є основою будь-якої цілеспрямованої діяльності людини. Використання відомостей і даних полягає у прийнятті на їхній основі обґрунтованих рішень.
Захист даних. Захист даних полягає в запровадженні заходів з метою запобігання втрати, пошкодження або зловмисного використання збережених даних.
Сукупність пристроїв і програм, призначених для зберігання, опрацювання, подання та передавання даних різного типу, називають інформаційною системою.
До інформаційних систем належать апаратна та інформаційна складові.
Сукупність апаратних пристроїв і технічних засобів для передавання даних називають її апаратною складовою (англ. hardware — жорсткий виріб). Інформаційну складову (англ. software — м’який, ніжний виріб) можна розглядати як сукупність програм і даних. Сукупність описів правил управління пристроями інформаційної системи та опрацювання даних називають її програмною складовою, або програмним забезпеченням, а самі описи — програмами.
Класифікація інформаційних систем проводиться за певними ознаками. Наприклад, за призначенням розрізняють інформаційні системи:
для управління підприємством, організацією, що дають змогу збирати та опрацьовувати потрібні дані;
для підтримки прийняття рішень, призначені для накопичення та аналізу даних, необхідних у різних сферах діяльності людей;
інформаційно-пошукові системи, необхідні для пошуку потрібних даних у базах даних та обчислювальних системах;
інформаційно-довідкові системи, що забезпечують користувачів довідковою інформацією;
системи опрацювання даних, необхідні для опрацювання та архівування великих обсягів даних.
Інтелектуальна власність — це результати інтелектуальної діяльності та засоби індивідуалізації, які охороняються законом.
Розглянемо основні характеристики інтелектуальної власності.
- Інтелектуальна власність нематеріальна. У цьому її головна й найважливіша відмінність від власності на речі (власність у класичному сенсі). Якщо у вас є річ, ви можете користуватися нею самі або передати в користування іншій особі. Однак неможливо одночасно використовувати одну річ удвох незалежно одне від одного. Якщо ви володієте інтелектуальною власністю, то можете використовувати її самі й одночасно надати права на неї іншій особі. Причому цих осіб можуть бути мільйони, і всі вони можуть незалежно одна від одної використовувати один об’єкт інтелектуальної власності.
- Інтелектуальна власність є абсолютною. Це означає, що одній особі — власнику прав — протистоять усі інші особи, які без згоди власника авторських прав не мають права використовувати об’єкт інтелектуальної власності. Причому відсутність заборони використовувати об’єкт не вважається дозволом.
- Нематеріальні об’єкти інтелектуальної власності втілюються в матеріальних об’єктах. Купуючи диск із музикою, ви стаєте власником речі, але не правовласником музичних творів, які на ньому записані.
Тому ви маєте право робити все що завгодно з диском, але не з музикою. Неправомірно, наприклад, буде змінювати музичний твір, аранжувати або обробляти його іншим чином без згоди автора.
Авторським правом регулюються відносини, що виникають у зв’язку зі створенням і використанням творів науки, літератури та мистецтва.
Програмне забезпечення є об’єктом інтелектуальної власності, усі права на яке належать тому, хто його створював, або компанії-розробнику. Це право захищається Законом України «Про авторське право та суміжні права». За цим законом під час продажу програмного забезпечення розробник не передає кінцевому користувачеві свої права на певну програму, а лише дозволяє використовувати (ліцензує) цю програму.
На жаль, не всі програмні продукти, що розповсюджуються, є легальними. З юридичної точки зору до піратського програмного забезпечення належать усі комп’ютерні програми, які розповсюджуються, встановлюються на комп’ютери й використовуються з порушенням умов їхньої ліцензійної угоди. Наприклад, самостійно створені копії ліцензійної програми перестають бути легальними, а подібні дії є порушенням авторських прав і передбачають правову відповідальність.
Інформаційна етика пов’язана з моральними проблемами, що виникають у зв’язку з розвитком і застосуванням інформаційних технологій.
Інформаційна етика є складовою комп’ютерної етики.
Комп’ютерна етика пов’язана з розглядом технічних, моральних, юридичних, соціальних, політичних і філософських питань. Проблеми, аналізовані в ній, можна розділити на кілька груп.
- Проблеми розробки моральних кодексів для комп’ютерних професіоналів і простих користувачів, чия робота пов’язана з використанням комп’ютерної техніки.
- Проблеми захисту прав власності, авторських прав, права на особисте життя і свободу слова щодо сфери інформаційних технологій.
- Група проблем, що виникають з появою комп’ютерних злочинів, визначенням їхнього статусу, тобто переважно правові проблеми.
Зазначені проблеми є лише частиною комп’ютерної етики.
Можна виділити такі шляхи використання інформаційних технологій в освіті:
підвищення кваліфікації викладачів у галузі сучасних інформаційних технологій;
інформатизація процесу навчання й виховання;
оснащення системи освіти технічними засобами інформатизації;
створення сучасного національного інформаційного середовища та інтеграція в нього установ освіти;
створення на базі сучасних інформаційних технологій єдиної системи дистанційної освіти в Україні;
участь України в міжнародних програмах, пов’язаних із впровадженням сучасних інформаційних технологій в освіту.
Домашнє завдання:
«Інформатика» підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П.)
Стор 10 – 15.